Завідувач відділом - Іванова Наталя Миколаївна

Адреса: вул. Івана Мазепи 21, корпус 11.

Тел.: 288-80-46

Нормативна база функціонування аспірантури й докторантури в академії

Підготовка науково-педагогічних та наукових кадрів у Національній  академії керівних  кадрів культури і мистецтв  здійснюється відповідно до нормативних документів Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України. До таких документів передусім належать: Конституція України, Закон України «Про вищу освіту», Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 309 «Про затвердження Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, Постанова президії ВАКу України від 9.04.2003 р. № 1-0214 про «Перелік спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань» та ін.

Функції відділу аспірантури, докторантури

Відділ аспірантури-докторантури здійснює контроль за підготовкою науково-педагогічних та наукових кадрів в академії за формою: аспірантура, докторантура, самостійна робота над дисертацією (здобувачі).
Аспірантура й докторантура відкриваються при вищих навчальних закладах третього або четвертого рівнів акредитації, а також у наукових установах, які мають висококваліфіковані науково-педагогічні та наукові кадри, сучасну науково-дослідницьку, експериментальну та матеріальну бази. Аспірантура й докторантура створюють умови для безперервної освіти, сприяють підвищенню науково-педагогічної і наукової кваліфікації громадян.

Аспірант - особа, яка має повну вищу освіту й освітньо-кваліфікаційний рівень магістра або спеціаліста, навчається в аспірантурі вищого навчального закладу або наукової установи й готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

В Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв відкрито аспірантуру за спеціальностями:  26.00.01 – Теорія та історія культури (за напрямом: мистецтвознавство, філософські та історичні науки) та  27.00.02 – Документознавство, архівознавство ( за напрямом: історичні науки).
Докторант - особа, яка має науковий ступінь кандидата наук і зарахована до докторантури для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук.
В Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв відкрито докторантуру за спеціальністю:  26.00.01 – Теорія та історія культури (за напрямом: культурологія, мистецтвознавство, філософські та історичні науки).

Здобувач - особа, яка прикріплена до аспірантури (докторантури) вищого навчального закладу чи наукової установи і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі (докторантурі), або особа, яка має науковий ступінь кандидата наук і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук без перебування в докторантурі.

• Особи, які раніше пройшли повний курс навчання в аспірантурі або докторантурі за державним замовленням, а також відраховані з неї за вчинення протиправних дій або невиконання індивідуального плану, не мають права повторного вступу до аспірантури й докторантури за державним замовленням.

Прийом документів до аспірантури-докторантури здійснюється з 10 по 30 вересня поточного року.

Документи подавати за адресою: Київ – 15, вул. Івана Мазепи, 21; корпус  11;  відділ аспірантури-докторантури.

Довідки за телефоном: 288-80-46.

Вступники до аспірантури або докторантури подають на ім`я ректора Академії:

1) заяву;
2) особовий листок з обліку кадрів;
3) список опублікованих наукових праць і винаходів (аспіранти, які їх не мають, подають наукову доповідь (реферат) з обраної ними наукової спеціальності);
4) медичну довідку про стан здоров`я за формою № 086-у;
5) копію диплома про закінчення вищого навчального закладу із зазначенням одержаної кваліфікації спеціаліста і магістра (особи, які здобули відповідну освіту за кордоном, - копію нострифікованого диплома);
6) посвідчення про складання кандидатських іспитів (за наявності складених кандидатських іспитів).
7) копію паспорта;
8) копію ідентифікаційного коду
9) 3 фотографії
Паспорт та диплом про вищу освіту пред`являються особисто.

Під час вступу до докторантури, крім цього, подаються:

1) розгорнутий план дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук (далі - докторська дисертація);
2) копія диплома про присудження наукового ступеня кандидата наук (у разі здобуття відповідної освіти за кордоном - копія нострифікованого диплома).

Диплом про присудження наукового ступеня кандидата наук подається вступником особисто.
Тема дисертації, індивідуальний план роботи аспіранта або докторанта після обговорення на засіданні кафедри, професорській раді академії, затверджуються вченою радою академії  не пізніше тримісячного терміну після зарахування його до аспірантури або докторантури.

Аспіранти і докторанти мають право на:

1) користування навчально-виробничою, науковою, культурно-спортивною, оздоровчою базою вищих навчальних закладів, наукових установ;
2) отримання всіх видів відкритої наукової інформації і наукового консультування;
3) участь у науковій діяльності кафедри, відділу, лабораторії;
4) отримання державної стипендії встановленого розміру в разі зарахування на навчання з відривом від виробництва за державним замовленням;
5) щорічні канікули тривалістю до двох календарних місяців, які включаються до загального терміну навчання у разі зарахування на навчання з відривом від виробництва;
6) роботу за сумісництвом відповідно до законодавства України;
7) безпечні й нешкідливі умови навчання і праці;

• Термін навчання в аспірантурі й перебування в докторантурі включається до науково-педагогічного стажу.

Аспіранти і докторанти зобов`язані:

1) дотримуватися вимог законодавства, моральних, етичних норм поведінки;
2) глибоко оволодівати знаннями, практичними навиками, професійною майстерністю, підвищувати загальний культурний рівень;
3) опанувати методологію проведення наукових досліджень;
4) виконувати індивідуальний план роботи над дисертацією (індивідуальний план роботи аспіранта передбачає складання кандидатських іспитів зі спеціальності, іноземної мови та філософії, а у разі необхідності - додаткових іспитів, визначених рішенням спеціалізованої вченої ради закладу, установи, де передбачається захист дисертації, і заліків із дисциплін, визначених рішенням вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи з урахуванням профілю підготовки, а також педагогічну практику;
5) звітувати про хід виконання дисертації на засіданнях кафедри, відділу, лабораторії, вченої ради академії;
6) у встановлений термін захистити дисертацію або подати її до спеціалізованої вченої ради;
7) дотримуватися статуту і правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи.

Аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку університету, за систематичне пияцтво, вживання наркотиків, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, які передбачені пунктом 19 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року №309.

Умови проведення вступних іспитів і зарахування до аспірантури

До аспірантури на конкурсній основі приймаються особи, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра.

Термін навчання з відривом від виробництва не перевищує трьох років, без відриву від виробництва - чотирьох.

Для проведення вступних іспитів до аспірантури наказом ректора створюються приймальна і предметні комісії, затверджується графік розкладу вступних іспитів. Рішення про допуск до складання вступних іспитів до аспірантури приймається приймальною комісією за результатами співбесіди, розгляду реферату та поданих наукових праць з врахуванням письмового висновку передбачуваного наукового керівника.
Приймальна комісія може відмовити вступникові в допуску до складання вступних іспитів до аспірантури у зв`язку з неподанням у встановлений термін усіх документів, передбачених законодавством.
Вступники до аспірантури складають вступні іспити зі спеціальності (в обсязі навчальної програми для спеціаліста або магістра, яка відповідає обраній ними науковій спеціальності), української мови, філософії та однієї з іноземних мов на вибір (англійської, німецької, французької) згідно з навчальними програмами із вищих навчальних закладів IV рівня акредитації, затверджених Міністерством освіти і науки України.
Вступники, які на час вступу до аспірантури склали всі або кілька кандидатських іспитів, рішенням приймальної комісії звільняються від вступних іспитів до аспірантури, з яких були складені кандидатські іспити, і їм зараховуються оцінки кандидатських іспитів.

Прийом вступних іспитів до аспірантури проводиться предметними комісіями в усній  формі.
У разі отримання на іспиті зі спеціальності незадовільної оцінки вступник не допускається до складання подальших іспитів і вважається таким, що вибув із конкурсу.
Зарахування до аспірантури здійснюється рішенням приймальної комісії на конкурсній основі за загальною кількістю набраних балів вступником. При однаковій кількості балів перевага надається вступникові, який набрав більшу кількість балів на іспиті зі спеціальності.
Кожному аспірантові одночасно з його зарахуванням відповідним наказом ректора призначається науковий керівник, як правило, доктор наук або за рішенням вченої ради кандидат наук.
Науковий керівник аспіранта здійснює керівництво роботою над дисертацією, контролює виконання затвердженого ним індивідуального плану та відповідає за науковий рівень дисертації аспіранта.
Аспірант працює за індивідуальним планом, не менше двох разів на рік (у травні та у листопаді) звітує про його виконання на засіданні кафедри і щороку до 20 листопада атестується науковим керівником і рішенням кафедри.

Аспірантам, які навчаються без відриву від виробництва, та успішно виконують індивідуальний план, за місцем роботи надається додаткова оплачувана щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів для складання кандидатських іспитів і виконання роботи над дисертацією та, за їх бажанням, протягом чотирьох років навчання - один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника. До щорічної відпустки не включається час проїзду від місця роботи аспіранта до місцезнаходження академії . Витрати на проїзд несе аспірант.

Умови зарахування до докторантури

До докторантури приймаються особи, які мають науковий ступінь кандидата наук, наукові здобутки, опубліковані праці з обраної наукової спеціальності та на високому науковому рівні проводять фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Термін перебування в докторантурі на загальних умовах не перевищує трьох років.

Кафедра, відділ, лабораторія в місячний термін з часу отримання документів заслуховує наукові доповіді претендентів на вступ до докторантури, розглядає розгорнуті плани роботи над дисертацією і шляхом таємного або відкритого голосування визначає можливість зарахування кожної особи до докторантури.
Вчена рада академії в місячний термін розглядає висновки кафедри (відділу, лабораторії) щодо вступника і приймає рішення про його зарахування до докторантури.

Для надання допомоги докторантові в написанні дисертації за місцем його підготовки може призначатися з числа висококваліфікованих науково-педагогічних і наукових кадрів - докторів наук - науковий консультант, який відповідає за якісне і вчасне виконання докторантом дисертації.

Щороку докторанти звітують на вченій раді Академії, після попереднього обговорення на кафедрі,  про виконання індивідуального плану роботи, за результатами якого проводиться їх атестація і приймається рішення про подальше перебування в докторантурі.

Здобувачі наукового ступеня кандидата наук, які працюють над дисертаціями поза аспірантурою

Самостійна робота над дисертацією на здобуття наукового ступеня кандидата наук є однією з форм підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів.

Здобувачами ступеня кандидата наук, які працюють над дисертаціями поза аспірантурою, можуть бути особи, які мають вищу освіту й кваліфікацію спеціаліста або магістра.

Здобувачі прикріплюються до вищих навчальних закладів, які мають аспірантуру з відповідних спеціальностей, з метою підготовки і захисту кандидатської дисертації, а також для поглибленого теоретичного вивчення спеціальних дисциплін, вивчення іноземної мови та філософії, складання кандидатських іспитів на термін до п`яти років.

Особи, котрі раніше пройшли повний курс навчання в аспірантурі за державним замовленням, правом прикріплення до вищих навчальних закладів як здобувачі не користуються.

Особи, котрі повністю використали термін прикріплення як здобувачі, правом повторного прикріплення не користуються.

Прикріплення до аспірантури-докторантури відбувається 2 рази на рік у травні та грудні, заяви подаються з 01 по 20 квітня та 01 по 20 листопада відповідно.

Для прикріплення до вищого навчального закладу з метою написання кандидатської дисертації здобувач подає на ім`я ректора заяву, до якої додається список опублікованих наукових праць і винаходів, листок з обліку кадрів,   копію диплома про вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра, копію трудової книжки, 1 фотографію, копію 1-2 стор. паспорта та ідентифікаційного коду.

Для прикріплення до вищого навчального закладу з метою складання кандидатських іспитів здобувач подає на ім`я ректора: заяву, листок з обліку кадрів, копію диплому про вищу освіту та витяг з рішення вченої ради вищого навчального закладу, де виконується дисертаційне дослідження.

Науковими керівниками здобувачів призначаються, як правило, доктори наук або за рішенням вченої ради, кандидати наук.

У разі прикріплення здобувача тільки для складання кандидатських іспитів науковий керівник не призначається.

Здобувачі протягом місяця після прикріплення до вищого навчального закладу подають на кафедру для затвердження погоджений із науковим керівником індивідуальний план роботи. Теми дисертацій здобувачів після погодження на кафедрі затверджуються вченою радою вищого навчального закладу.

Здобувачі працюють над дисертаціями за індивідуальними планами роботи, щороку звітують (раз на рік - восени) на засіданні кафедри й атестуються науковими керівниками.

Організацію, облік і контроль за роботою здобувачів над дисертацією здійснює відділ аспірантури-докторантури академії, до якого вони прикріплені.

Здобувачі, які не виконують індивідуального плану роботи на підставі висновків атестації наукового керівника і висновків кафедри підлягають відрахуванню.

Здобувачі, які склали кандидатські іспити й виконали індивідуальний план роботи, допускаються до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

Порядок проведення кандидатських іспитів

Кандидатські іспити є складовою частиною атестації науково-педагогічних і наукових кадрів. Кандидатські іспити проводяться з метою встановлення глибини професійних знань, наукового й культурного рівня здобувача наукового ступеня кандидата наук, підготовленості його до самостійної науково-дослідницької діяльності.

Складання кандидатських іспитів здобувачами є обов`язковим для присудження їм наукового ступеня кандидата наук.

Кандидатські іспити складаються з філософії, іноземної мови, української мови  та спеціальності.
Кандидатський іспит з іноземної мови в академії може складатися з англійської, німецької, французької мов.
Здобувач, який має вищу освіту зі спеціальності, що не відповідає галузі науки, з якої підготовлено дисертацію, на підставі рішення відповідної спеціалізованої вченої ради складає додаткові кандидатські іспити із наукової спеціальності відповідної галузі науки за Переліком спеціальностей наукових працівників.
Кандидатські іспити зі спеціальності складаються у вищих навчальних закладах третього або четвертого рівнів акредитації та в наукових установах, у яких відкрито аспірантуру або є спеціалізована рада з відповідної наукової спеціальності.

Допуск здобувачів до складання кандидатських іспитів здійснюється за наказом ректора академії.
Кандидатські іспити приймаються організовано, два рази на рік у формі сесій (навесні та взимку),  заяви  подаються з 01 – 20 листопада та 01-20 квітня.

У разі подання здобувачем до спеціалізованої вченої ради дисертації до захисту кандидатський іспит може бути прийнятий поза сесією. Після складання кожного кандидатського іспиту видається посвідчення встановленої форми, а за місцем складання останнього кандидатського іспиту ці посвідчення замінюються на єдине посвідчення.

ПАСПОРТ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
27.00.02 – документознавство, архівознавство

Формула спеціальності:

Галузь науки, що вивчає історію, теорію та сучасні проблеми створення документів. Формування та розвитку документальних систем, організації функціонування документів, керування документаційними процесами та діяльності архівних установ.

Напрями досліджень:

• Історія розвитку документознавства, архівознавства, діловодства та архівної справи;

• Теоретико-методологічні основи документознавства та архівознавства;

• Історія та сучасний стан розвитку видів документів та типів документації документальних систем і комунікацій, документальних інформаційних ресурсів на усіх видах матеріальних носіїв;

• Наукові засади створення управлінських документів, організації роботи зі службовими документами в установі, розроблення уніфікованих форм документів та створення уніфікованих систем документації, дослідження потоків службових документів, організації документаційних фондів установи та напрямів використання їх інформації;

• Процеси утворення архівних фондів офіційного та особового походження, інших документальних комплексів, наукові засади організації документів архівних фондів, формування Національного архівного фонду України;

• Ціннісні характеристики документів, експертиза цінності документів, наукове обґрунтування визначення строків зберігання документів. Забезпечення збереженості документаційних фондів в установі та документів в архіві;

• Наукові засади архівного описування, побудови науково-довідкового апарату архіву, організації користування архівними документами та забезпечення доступу до архівних інформаційних ресурсів, вивчення попиту на архівну інформацію, організація пошуку архівної інформації, архівна евристика, маркетинг архівних інформаційних продуктів та послуг;

• Документознавчі аспекти дослідження електронного діловодства, створення електронних документів та організації зберігання та користування електронними документами, електронного документообігу;

• Закордонний досвід керування документаційними процесами та організації архівної справи;

• Зміст професійної підготовки документознавців та архівістів.

Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:
історичні

Бюлетень ВAK України, № 1, 2008
ПАСПОРТ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
26.00.01 – теорія та історія культури

Формула спеціальності:
Галузь науки, яка вивчає концептуальні засади культурології як науки, напрями й етапи розвитку культурологічної думки, досліджує культуру як цілісність, конкретно-історичні явища культури, виявляє універсальні закономірності їх виникнення, еволюції та функціонування.
Напрями досліджень:

• Дефініції та базові поняття культури, дослідження та розроблення понятійно-категоріального апарату культурології як науки; статус культурології у структурі гуманітарного знання.

• Концептуальні засади культурології, основні історичні етапи  її становлення та розвитку, теоретичні напрями та школи сучасної культурології.

• Морфологія та типологія культур; культурно-історичні типи, проблема паралелізму в історії культур.

• Динаміка культури; культурна пам'ять; культура та традиція.

• Історична спадкоємність у збереженні та трансляції культурних цінностей.

• Компоненти культури; матеріальна та духовна культура, їх співвідношення.

• Культура та гра, культура та комунікація.

• Символ і знак у культурі; мова як феномен культури.

• Культура як репродуктивна та творча діяльність; феномен омасовлення культури.

• Культура та суспільство, культура й особистість; культурні інститути; культура професійних сфер діяльності.

• Культурологічні концепції цивілізаційних процесів; глобально-цивілізаційні засади культури.

• Становлення й еволюція феномену культурогенезу.

• Історико-культурологічний вимір еволюції цивілізації.

• Формування історико-культурологічних засад психоаналізу.

• Культура в добу Інтернет-технологій; проблеми та суперечності сучасного культурного процесу; постмодерністська культурна ситуація.

Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:
культурологія

Бюлетень BАК України, № 1. 2008
ПАСПОРТ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
26.00.01   теорія та історія культури

Формула спеціальності:
Галузь науки, яка вивчає теорію та історію культури в її полі варіантних проявах, історичні дослідження теоретичної рефлексії щодо аналізу культурних феноменів, макрометодологію історичного аналізу, виявляє закономірності та тенденції історико-культурного процесу.

Напрямки досліджень:

• Теоретичні основи аналізу культури та її статус у структурі гуманітарного знання.

• Теоретичні та методологічні основи наукових підходів до аналізу культурного розвитку людства.

• Понятійно-категоріальний апарат і методи історико-культурного аналізу феномену культури.

• Системно-структурний аналіз культурологічних теорій у соціально-історичному вимірі.

• Аналіз складових культури та методологія її структурних елементів.

• Періодизація культурних процесів у контексті історії світової цивілізації.

• Реконструкція історичного процесу становлення та розвитку культури.

• Історичний аналіз культури окремих народів, епох і регіонів у контексті еволюції людства.

• Моделювання історико-культурних трансформацій суспільства.

Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:
історичні

Бюлетень ВАК України, № І. 2008
ПАСПОРТ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
26.00.01 – теорія та історія культури

Формула спеціальності:
Галузь науки, яка досліджує культуру як цінність і феномен буття, найзагальніші закономірності культурної еволюції людства, діалектику розвитку та функціонування світових культур і цивілізацій, вивчає теоретико-методологічні засади й історичні концепції культуротворчої діяльності людини.
Напрями досліджень:

• Культура як цінність і феномен буття.

• Теоретико-методологічні засади культурології.

• Концепція поліетносфери.

• Найзагальніші закономірності культурної еволюції людства.

• Діалектика розвитку та функціонування світових культур і цивілізацій.

• Континуум культур.

• Співвідношення загального й особливого, інваріантного та варіативного в розвитку культур.

• Культура і природа, культура і цивілізація, культура і господарство, культура і технологія, технічні виміри культури.

• Людина як суб'єкт культури; історичні концепції культуротворчої діяльності людини.

• Онтологічні, гносеологічні, методологічні, аксіологічні, феноменологічні, герменевтичні, теологічні виміри культури.

Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:
філософія

Бюлетень ВАК України, № 1. 2008
ПАСПОРТ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
26.00.01  теорія та історія культури

Формула спеціальності:

Галузь науки, яка вивчає мистецтво як феномен художньої культури в розмаїтті його видових, родових, жанрових, стильових і мовних проявів, закономірності художнього процесу в різноманітних історико-географічних ареалах і в контексті визначення епо$ «розвитку світової та вітчизняної культури, досліджує взаємини мистецтва з іншими складовими художньої культури, методи культурологічного аналізу феноменів мистецтва.

Напрями досліджень:

• Мистецтво як феномен художньої культури в розмаїтті його видових, родових, жанрових, стильових і мовних проявів.

• Понятійно-категоріальний апарат і методи культурологічного аналізу феноменів мистецтва.

• Соціокультурна обумовленість розвитку мистецтва.

• Закономірності розвитку художньої культури.

• Періодизація явищ мистецтва в контексті визначення епох світової культури.

• Розвиток мистецтва в культурі окремих епох, країн, регіонів.

• Мистецтво як чинник національної самоідентифікації та культурної єдності людства.

• Роль мистецтва та народної художньої творчості у формуванні національної культури.

• Взаємозв'язок мистецтва й інших компонентів духовної культури (міфології, релігії, філософії, психології, моралі, права, політики, науки).

• Художня культура як цілісність у співвідношенні з іншими складовими культури.

• Аналіз мистецьких технологій, що віддзеркалюють динаміку формування і трансформації в них духовних смислів у проекції на мовно-комунікаційні параметри
  їхнього існування в системи різних просторово-часових культурних координат.

• Співіснування культур у добу цивілізаційної глобалізації.

Галузь науки,  з якої присуджуються наукові ступені:
мистецтвознавство

Бюлетень BАК України, № 1. 2008
ПАСПОРТ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
26.00.01   теорія та історія культури

Формула спеціальності:
Галузь науки, яка вивчає теорію та історію культури в її полі варіантних проявах, історичні дослідження теоретичної рефлексії щодо аналізу культурних феноменів, макрометодологію історичного аналізу, виявляє закономірності та тенденції історико-культурного процесу.

Напрямки досліджень:

• Теоретичні основи аналізу культури та її статус у структурі гуманітарного знання.

• Теоретичні та методологічні основи наукових підходів до аналізу культурного розвитку людства.

• Понятійно-категоріальний апарат і методи історико-культурного аналізу феномену культури.

• Системно-структурний аналіз культурологічних теорій у соціально-історичному вимірі.

• Аналіз складових культури та методологія її структурних елементів.

• Періодизація культурних процесів у контексті історії світової цивілізації.

• Реконструкція історичного процесу становлення та розвитку культури.

• Історичний аналіз культури окремих народів, епох і регіонів у контексті еволюції людства.

• Моделювання історико-культурних трансформацій суспільства.

Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:
історичні.