ГоловнаНовиниГалереяПро академіюКонтакти

В складі інституту кафедри

  • Кафедра естрадного виконавства
  • Кафедра мистецьких технологій (звукорежисура)
  • Кафедра музикології
  • Кафедра режисури
  • Кафедра хореографії

Навігація

  • Ректорат
  • Вчена рада
  • Спеціалізовані вчені ради
  • Навчальний відділ
  • Навчально-методичний відділ
  • Наукова частина
  • Аспірантура та докторантура
  • Редакційно-видавничий відділ
  • Видання академії
  • Бібліотека
  • Друзі сайту
  • Державні закупівлі
  • Вхід в пошту
  • Дні відкритих дверей

Приймальна комісія

  • Приймальна комісія
  • Перелік предметів
  • Правила прийому
  • Дні відкритих дверей
  • Вартість навчання
  • Іноземна мова для магістрів

Інститути

  • Інститут дизайну і ландшафтного мистецтва
  • Інститут державного управління та інформаційної діяльності
  • Інститут соціально-культурних комунікацій та менеджменту
  • Інститут мистецтв
  • Інститут післядипломної освіти
  • Чернігівський інститут мистецтв та менеджменту культури

Статистика

Користувачі : 1
Зміст : 180

Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates

Кафедра естрадного виконавства

У 2003 р. було здійснено перший прийом студентів на навчання за спеціалізацією «Естрадний спів».

В кінці 2006-2007 навчального року наказом ректора ДАКККіМ (№ 316-О від 04.06.2007) створено окремий навчальний підрозділ  –  кафедру  «Естрадного виконавства».

Очолює кафедру заслужений діяч мистецтв України, відмінник освіти України, професор МАМЧЕНКО ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ.

Адреса: вул. Івана Мазепи 21, корп. 7, ауд. 8

Тел. (044) 280-11-17

На кафедрі працюють висококваліфіковані спеціалісти, які здійснюють підготовку фахівців за напрямом «Музичне мистецтво» спеціалізаціями «Сольний спів» («Естрадний спів»,  «Академічний спів») і «Музичне мистецтво естради» (клавішні, народні, струнно-смичкові, духові й ударні інструменти), а саме:10  професорів,   7  доцентів, доктор  мистецтвознавства, кандидати наук, в тому числі:народні артисти України -  Мустафаєв Ф. М.,  Мамченко А. І.,  Захарченко В. С.;

заслужені діячі мистецтв України -  Мамченко О. М.,  Бурміцька Л. Ф.,  Полянський Т. В., Пухлянко Є. Л., Пламаділ С. В.;

заслужені артисти України -  Шаповалова Р. Г.,  Прохорова Л. В., Захарченко Г. Я.;

доктор мистецтвознавства - Ржевська М. Ю.

 

Характеристика спеціалізації:

Кафедра  естрадного  виконавства  готує  фахівців і  дає  путівку  в  життя  майбутнім  зіркам

шоу-бізнесу: солістам-вокалістам (естрадний і академічний спів), концертним виконавцям-інструменталістам, артистам вокальних та інструментальних ансамблів, викладачам фахових дисциплін початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (після отримання диплому бакалавра), викладачам фахових дисциплін вищих навчальних закладів культури і мистецтв (після отримання диплому спеціаліста, магістра).

Для закріплення теоретичних знань, отриманих в процесі навчання, і набуття необхідного для молодого фахівця практичного досвіду для студентів кафедри передбачені педагогічна і виконавська практики. Практики проводяться в навчальних закладах та закладах культурно-мистецького спрямування.

Базові дисципліни навчання:

  • сольний спів (естрадний/академічний);
  • фах (музичні інструменти);
  • вокальний ансамбль;
  • інструментальний ансамбль;
  • музичний інструмент;
  • музична педагогіка;
  • методика викладання гри на музичному інструменті;
  • методика викладання сольного співу;
  • методика викладання ансамблевого співу;
  • методика викладання ансамблевої гри на музичних інструментах;
  • теорія та історія музики;
  • теорія та історія культури;
  • історія мистецтв, естради;
  • основи режисури;
  • майстерність актора;
  • диригування;
  • законодавство у сфері культури і мистецтв;
  • управління у галузі культури і мистецтв (менеджмент та продюсування).

ПРИЙОМ  СТУДЕНТІВ на 2010-2011 навчальний рік здійснюється на денну, заочну, екстернатну  форми  навчання.

Навчання платне.

Вступні  випробування  -  творчий  конкурс.

 

Спеціалізація:  «СОЛЬНИЙ СПІВ» (естрадний/академічний)

Освітньо-кваліфікаційний рівень: «Бакалавр»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ:  6.020204  «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»

Кваліфікація: «Соліст-вокаліст, артист вокального ансамблю, керівник вокального ансамблю, викладач фахових дисциплін початкових спеціалізованих навчальних закладів мистецького спрямування».

Строк навчання – 4 роки .

ПРОГРАМА

фахових випробувань для абітурієнтів

До складання вступних випробувань допускаються:

  • на І курс денної форми навчання – особи, які мають документ про повну загальну середню освіту і сертифікати Українського центру зовнішнього  незалежного  оцінювання  з навчальних  дисциплін  «Українська мова і література» та «Історія України»;
  • на ІІ і ІІІ курси денної, заочної і екстернатної форм навчання – особи, які мають документ про неповну вищу освіту культурно-мистецького спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст».

Вступним випробуванням з фаху є творчий конкурс, який складається з двох турів:

Тур 1.  Виконання програми з сольного співу.

Тур 2.  Колоквіум-співбесіда.

УМОВИ ТВОРЧОГО КОНКУРСУ:

Тур 1.   Виконання  програми з сольного співу.

Абітурієнт повинен виконати два вокальні твори за власним вибором:

  • вокальний твір a capella (без супроводу);
  • естрадну  пісню чи романс у супроводі  фортепіано або фонограми

«мінус», «мінус 1»  (носії:  MD (міні-диск), Audio-CD).

Оцінюються:

  1. складність програми;
  2. вокальні дані вступника (тембр, музичний слух, відчуття ритму,  широта діапазону, манера подачі звуку);
  3. акторська майстерність, культура поведінки на сцені;
  4. сценічний костюм.

Тур 2.  Колоквіум-співбесіда (усно).

Абітурієнт повинен дати усну відповідь на поставлене питання (орієнтовний перелік питань додається) та показати практичні знання, вміння та навички з елементарної теорії музики і сольфеджіо (інтонування всіх видів мажорних  і мінорних гам, тризвуків та їх обернення, септакордів та їх обернення, інтервалів вгору і вниз від заданого звуку та в тональності; визначати на слух задані інтервали, акорди, сольфеджувати з нот, мати уявлення про різні засоби музичної виразності тощо).

Знання абітурієнтів оцінюються за дванадцятибальною шкалою відповідно до визначених критеріїв.

Колоквіум-співбесіда проводиться з метою з’ясування інтересів і здібностей абітурієнта, його обізнаності з культурою і мистецтвом України та світу, культурно-мистецькими епохами, а також стилями і напрямками сучасного естрадного мистецтва.

Знання абітурієнтів оцінюються за дванадцятибальною шкалою відповідно до визначених критеріїв.

Перелік питань для співбесіди:

  1. Які зарубіжні та українські виконавці у галузі естрадного виконавства Вам відомі?
  2. Назвіть імена українських композиторів, пісні яких стали естрадними шлягерами.
  3. Перерахуйте українських та зарубіжних композиторів.
  4. Які види музично-театрального мистецтва Вам відомі?
  5. Охарактеризуйте сучасні напрямки поп- та рок-музики.
  6. Що таке джаз? Які з джазових музикантів Вам відомі?
  7. Назвіть імена сучасних українських та зарубіжних музичних продюсерів.
  8. Яких українських диригентів ХХ – ХХІ століття ви знаєте?
  9. Які Міжнародні музичні конкурси та фестивалі у сфері естрадного виконавства проводяться в Україні та світі?
  10. Дайте власну характеристику жанрам «мюзікл» та «рок-опера». Наведіть приклади.
  11. Які періодичні музичні видання чи Інтернет-сайти з проблематики музичного мистецтва Вам відомі?
  12. Назвіть основні жанри естрадної музики. Ваша особиста оцінка стану сучасної естради.

 

Список  рекомендованої  літератури.

(Вокальне мистецтво)

  1. Антонюк В. Традиції вокальної школи. Микола Кондратюк. – К: Українська ідея, 1998.
  2. Антонюк   В.   Українська  вокальна  школа .  Етнокультурологічний   аспект. Монографія, –  К., 1999.
  3. Бочкарьова Л. С. «Що повинен знати той, хто навчається сольному співу». – К.: Наука, 1987.
  4. Дмітрієв Ю.  Мистецтво радянської естради. –  К: Музична Україна, 1989.
  5. Дмитриев Л.  Основы вокальной педагогики. – М., 1968.
  6. Витт Ф.  Практические советы обучающимся пению. – М., 1968.
  7. Голубев П.  Советы молодым вокалистам. – М., 1972.
  8. Євтушенко Д.  Роздуми про голос. – К.: Музична Україна, 1979.
  9. Егоров А.  Гигиена голоса и его физиологические основы. – М., 1962.
  10. Зналинська О.  Культура мови у співі. –К., 1959.
  11. Кантарович  Г.  Практические советы начинающему певцу. – М., 1965.
  12. Лющ Д. Развитие и сохранение певческого голоса  – К.: Муз. Україна, 1998.
  13. Мечін І.  Искусство актера на  эстраде. – М.: Искусство, 1972.
  14. Морозов В.  Тайны вокальной  речи.  –  М.:  Искусство,  1967.
  15. Морозов В.  Вокальний слух і голос. – Л., 1965.
  16. Переверзев Н.  Исполнительская интонация. – М.: Муз., 1989.
  17. Культура українського народу. /В.М.Русаківський та ін. – К.: Либідь, 1994.
  18. Українська культура: Лекції /за ред. Дмитра Антоновича  – К.: Либідь, 1993.

(Музичне мистецтво)

  1. Балтер Г. Музыкальный словарь специальных терминов и выражений.
    –М. –Л., 1976.
  2. Гинзбург Л.  О работе над музыкальными произведениями. – М.,1981.
  3. Грубер Р. И. История музыкальной культуры. Т.1 – М-Л.Д941; Т.2 – М.,1959.
  4. Должанский А. Н.  Краткий музыкальний словарь. 4-е изд. – Л.: Музыка, 1964.
  5. Історія української музики / АН УРСР. Ін-т. мист-ва, фолькл. та етногр. ім. М. Т. Рильського; Редкол.: М.М.Гордійчук (голова) та ін. – К.: Наук. думка - Т. 1,2,3.: 1987,1989-1990.
  6. История зарубежной музики  Выпуск 1./ К. Розеншщильд – М.: Музика,  1963.
  7. История зарубежной музики  Выпуск 2.1 Б. Левик  – М.: Музика, 1970.
  8. История зарубежной музики  Выпуск 3./ В. Конен – М.: Музыка, 1976.
  9. История зарубежной музики  Выпуск 4.1 М. Друскин – М.: Музика, 1976.
  10. Ливанова Т. Н. История западноевропейской музыки до і 789 года. Т.1,2. – М.: Музика, 1982, 1983.
  11. Музична естетика Античного світу. –  К.,1974.
  12. Музична естетика Західноєвропейського Середньовіччя. –  К., 1976.
  13. Музыкальная энциклопедия   в 6-ти   томах   // ред. Ю. В. Келдыша, – М.: Сов. энциклопедия, 1973-1982.
  14. Современная энциклопедия. Музыка наших дней. – Москва, Аванта +, 2002. – 430 с.
  15. Советская   музыкальная  литература  вып.1,2 /ред.   М. Пекелиса,   М. Риттих, Е. Бокщанина. – М.: Музика, 1977, 1979.

(Мультимедійні енциклопедії)

  1. Большая детская электронная энциклопедия. –  М: Искусство.  Mediagroup, 2003.
  2. Большая художественная энциклопедия. –  М.: Маstеr Меdia, 2003.
  3. История искусств, –  М.: New media generation, 1997.
  4. Классическая музыка. — М.; Valpro interactive, 2000.
  5. Шедеври музики. –  М.: Кирилл и Мефодий, 1998.

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень: «Спеціаліст»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ:  7.020204  «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»

Кваліфікація: «Соліст-вокаліст, керівник вокального ансамблю, викладач фахових дисциплін вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації».

Строк навчання – 1 рік на основі базової вищої освіти.

ПРОГРАМА

фахових випробувань для абітурієнтів

До складання вступних випробувань на денну, заочну і екстернатну форми навчання допускаються особи, які мають документ про базову вищу освіту культурно-мистецького спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр».

Вступним випробуванням з фаху є творчий конкурс, який складається з двох турів:

Тур 1.   Виконання програми з сольного співу.

Тур 2.   Колоквіум-співбесіда.

УМОВИ ТВОРЧОГО КОНКУРСУ:

Тур 1.   Виконання програми з сольного співу.

Абітурієнт повинен виконати два твори за власним вибором:

  • вокальний твір a capella (без супроводу);
  • естрадну  пісню чи романс у супроводі  фортепіано або фонограми

«мінус», «мінус 1»  (носії:  MD (міні-диск),  Audio-CD).

Виступ абітурієнта оцінюється за наступними критеріями:

  1. складність програми;
  2. якість голосу (діапазон, тембр, манера);
  3. володіння вокальною технікою;
  4. акторська майстерність;
  5. виразність та емоційність виконання творів;
  6. культура поведінки на сцені, сценічний костюм.

 

Тур 2.  Колоквіум-співбесіда  (усно).

Проводиться з метою з’ясування інтересів і схильностей вступника, його обізнаності з культурою і мистецтвом України та світу, культурно-мистецькими епохами, а також стилями та напрямками сучасного естрадного мистецтва.

Абітурієнт повинен дати усну відповідь на поставлене питання (орієнтовний перелік питань додається) та продемонструвати практичні знання, вміння та навички з теорії музики  (спів мажорних і мінорних ладів, їх видів, ладів народної музики, тризвуків та їх обернень, септакордів ( ІІст., Vст., VIIст.) та їх обернень, інтервалів, читання з листа вокальних вправ, знання основних засобів музичної виразності, слуховий аналіз).

Знання абітурієнтів оцінюються за дванадцятибальною шкалою відповідно до визначених критеріїв.

Перелік питань для співбесіди:

  1. Які зарубіжні та українські виконавці в галузі естрадного виконавства Вам відомі?
  2. Назвіть імена українських композиторів, пісні яких стали естрадними шлягерами.
  3. Перерахуйте українських та зарубіжних композиторів.
  4. Які види музично-театрального мистецтва Вам відомі?
  5. Охарактеризуйте сучасні напрямки поп- та рок-музики.
  6. Що таке джаз? Які з джазових музикантів Вам відомі?
  7. Назвіть імена сучасних українських та зарубіжних музичних продюсерів.
  8. Яких українських диригентів ХХ – ХХІ століття Ви знаєте?
  9. Які Міжнародні музичні конкурси та фестивалі у сфері естрадного виконавства проводяться в Україні та світі?
  10. Дайте власну характеристику жанрам «мюзікл» та «рок-опера». Наведіть приклади.
  11. Які періодичні музичні видання чи Інтернет-сайти з проблематики музичного мистецтва Вам відомі?
  12. Перерахуйте сучасних українських та зарубіжних естрадних виконавців.
  13. Назвіть основні жанри естрадної музики. Ваша особиста оцінка стану сучасної української естради.
  14. Охарактеризуйте значення підбору репертуару у вихованні смаку, культури та творчої індивідуальності вокаліста.
  15. Яка роль акторської виразності у художньому розкритті образу?
  16. Розкрийте сутність понять: «індивідуальність», «стиль», «манера», «імідж».
  17. Що таке голос? Типі голосів. Тембр Вашого голосу.
  18. Що означає поняття «мистецтво»? Роль мистецтва у Вашому житті.
  19. Особливості сучасного українського естрадного мистецтва.
  20. Які опери Вам відомі?

 

Список  рекомендованої  літератури:

(Вокальне мистецтво)

  1. Антонюк В.  Традиції вокальної школи. Микола Кондратюк. – К: Українська ідея, 1998.
  2. Антонюк   В.   Українська  вокальна  школа .  Етнокультурологічний   аспект. Монографія, –  К., 1999.
  3. Бочкарьова Л. С. «Що повинен знати той, хто навчається сольному співу». – К.: Наука, 1987.
  4. Дмітрієв Ю.  Мистецтво радянської естради. – К: Музична Україна, 1989.
  5. Дмитриев Л.  Основы вокальной педагогики. – М., 1968.
  6. Витт Ф.  Практические советы обучающимся пению. – М., 1968.
  7. Голубев П.  Советы молодым вокалистам. – М., 1972.
  8. Євтушенко Д.  Роздуми про голос. – К.: Музична Україна, 1979.
  9. Егоров А.  Гигиена голоса и его физиологические основы. – М., 1962.
  10. Зналинська О.  Культура мови у співі. –К., 1959.
  11. Кантарович Г.  Практические советы начинающему певцу. – М., 1965.
  12. Лющ Д. Развитие и сохранение певческого голоса  – К.: Муз. Україна, 1998.
  13. Мечін І.  Искусство актера на  эстраде. – М.: Искусство, 1972.
  14. Морозов В.  Тайны вокальной  речи.  –  М.:  Искусство,  1967.
  15. Морозов В.  Вокальний слух і голос. – Л., 1965.
  16. Переверзев Н.  Исполнительская интонация. – М.: Муз., 1989.
  17. Культура українського народу. /В.М.Русаківський та ін. – К.: Либідь, 1994.
  18. Українська культура: Лекції /за ред. Дмитра Антоновича  – К.: Либідь, 1993.

(Музичне мистецтво)

  1. Балтер Г. Музыкальный словарь специальных терминов и выражений.
    –М. –Л., 1976.
  2. Гинзбург Л.  О работе над музыкальными произведениями. – М., 1981.
  3. Грубер Р. И. История музыкальной культуры. Т.1 – М-Л.Д941; Т.2 – М.,1959.
  4. Должанский А. Н.  Краткий музыкальний словарь. 4-е изд. – Л.: Музыка, 1964.
  5. Історія української музики / АН УРСР. Ін-т. мист-ва, фолькл. та етногр. ім. М. Т. Рильського; Редкол.: М.М.Гордійчук (голова) та ін. – К.: Наук. думка - Т. 1,2,3.: 1987,1989-1990.
  6. История зарубежной музики  Выпуск 1./ К. Розеншщильд – М.: Музика,  1963.
  7. История зарубежной музики  Выпуск 2.1 Б. Левик  – М.: Музика, 1970.
  8. История зарубежной музики  Выпуск 3./ В. Конен – М.: Музыка, 1976.
  9. История зарубежной музики  Выпуск 4.1 М. Друскин – М.: Музика, 1976.
  10. Ливанова Т. Н. История западноевропейской музыки до і 789 года. Т.1,2. – М.: Музика, 1982, 1983.
  11. Музична естетика Античного світу. –  К., 1974.
  12. Музична естетика Західноєвропейського Середньовіччя. –  К., 1976.
  13. Музыкальная энциклопедия   в 6-ти   томах   // ред. Ю. В. Келдыша, – М.: Сов. энциклопедия, 1973-1982.
  14. Современная энциклопедия. Музыка наших дней. – Москва, Аванта +, 2002. – 430 с.
  15. Советская   музыкальная  литература  вып. 1, 2 /ред.   М. Пекелиса,   М. Риттих, Е. Бокщанина. – М.: Музика, 1977, 1979.

(Мультимедійні енциклопедії)

  1. Большая детская электронная энциклопедия. –  М: Искусство.  Mediagroup, 2003.
  2. Большая художественная энциклопедия. –  М.: Маstеr Меdia, 2003.
  3. История искусств, –  М.: New media generation, 1997.
  4. Классическая музыка. — М.; Valpro interactive, 2000.
  5. Шедевры архитектуры. –  М.: New media generation, 1997.

Освітньо-кваліфікаційний рівень: «Магістр»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ:  8.020205  «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»

Кваліфікація: «Концертний виконавець, керівник вокального ансамблю, викладач фахових дисциплін навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації».

Строк навчання – 1,5 року на основі повної вищої освіти.

ПРОГРАМА

фахових випробувань для абітурієнтів

До складання вступних випробувань на денну і заочну форми навчання допускаються особи, які мають документ про базову вищу освіту культурно-мистецького спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» (термін навчання – 1.5 року), а також особи, які мають документ про повну вищу освіту культурно-мистецького спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст»  (термін навчання – 1.5 року).

Вступним випробуванням з фаху є творчий конкурс, який складається з двох  турів:

Тур 1.  Виконання програми з сольного співу.

Тур 2.  Колоквіум-співбесіда.

УМОВИ ТВОРЧОГО КОНКУРСУ:

Тур 1.  Виконання програми з сольного співу.

Абітурієнт повинен виконати два твори за власним вибором:

  • вокальний твір a capella (без супроводу);
  • естрадну  пісню чи романс у супроводі  фортепіано або фонограми

«мінус», «мінус 1»  (носії:  MD (міні-диск),  Audio-CD).

Виступ абітурієнта оцінюється за наступними критеріями:

  1. складність і різноманітність програми;
  2. володіння вокальною технікою;
  3. володіння сучасною хореографією і пластикою;
  4. акторська майстерність;
  5. виразність та емоційність виконання твору;
  6. сценічний костюм.

Прослуховування сольної програми проводиться з метою встановлення рівня володіння вокальною технікою (дихання, проекція звуку, тембр, сила голосу, діапазон, артикуляція, дикція, чистота інтонації, відчуття ритму та стилю, манера).

Тур 2. Колоквіум-співбесіда (усно).

Проводиться з метою з’ясування інтересів та схильностей вступника, його обізнаності з культурою і мистецтвом України та світу, культурно-мистецькими епохами, стилями та напрямками сучасного вокального мистецтва.

Абітурієнт повинен дати усну відповідь на поставлене питання (орієнтовний перелік питань додається) та продемонструвати практичні знання, вміння та навички з теорії музики  (інтонувати всі види мажорної і мінорної гами, лади народної музики, всі види тризвуків, септакордів, інтервали вгору і вниз від заданого звуку та в тональності, визначати на слух задані інтервали і акорди, читати з листа вокальні вправи, мати уявлення про різні засоби музичної виразності тощо).

 

Знання абітурієнтів оцінюються за дванадцятибальною шкалою відповідно до визначених критеріїв.

Список  рекомендованої  літератури:

(Вокальне мистецтво)

  1. Антонюк В. Традиції вокальної школи. Микола Кондратюк. – К: Українська ідея, 1998.
  2. Антонюк   В.   Українська  вокальна  школа .  Етнокультурологічний   аспект. Монографія, –  К., 1999.
  3. Бочкарьова Л.С. «Що повинен знати той, хто навчається сольному співу». – К.: Наука, 1987.
  4. Дмітрієв Ю. Мистецтво радянської естради. – К: Музична Україна, 1989.
  5. Дмитриев Л. Основы вокальной педагогики. – М., 1968.
  6. Витт Ф. Практические советы обучающимся пению. –М., 1968.
  7. Голубев П. Советы молодым вокалистам. – М., 1972.
  8. Євтушенко Д. Роздуми про голос. – .: Музична Україна, 1979.
  9. Егоров А. Гигиена голоса и его физиологические основы. – М., 1962.
  10. Зналинська О. Культура мови у співі. – К., 1959.
  11. Кантарович Г. Практические советы начинающему певцу. – М., 1965.
  12. Лющ Д. Развитие и сохранение певческого голоса  – К.: Муз. Україна, 1998.
  13. Мечін І. Искусство актера на  эстраде. – М.: Искусство, 1972.
  14. Морозов В. Тайны вокальной  речи.  –  М.:  Искусство,  1967.
  15. Морозов В. Вокальний слух і голос. – Л., 1965.
  16. Переверзев Н. Исполнительская интонация. – М.:  Муз., 1989.
  17. Культура українського народу. /В.М.Русаківський та ін. – К.: Либідь, 1994.
  18. Українська культура: Лекції /за ред. Дмитра Антоновича  – К.: Либідь, 1993.

(Музичне мистецтво)

  1. Балтер Г. Музыкальный словарь специальных терминов и выражений.
    –М. –Л., 1976.
  2. Гинзбург Л.  О работе над музыкальными произведениями. – М., 1981.
  3. Грубер Р.И. История музыкальной культуры. Т.1 – М-Л.Д941; Т.2  – М., 1959.
  4. Должанский А. Н.  Краткий музыкальний словарь. 4-е изд. – Л.:  Музыка, 1964.
  5. Історія української музики / АН УРСР. Ін-т. мист-ва, фолькл. та етногр. ім. М. Т. Рильського; Редкол.: М. М. Гордійчук (голова) та ін. – К.: Наук. думка - Т. 1,2,3.: 1987,1989-1990.
  6. История зарубежной музики  Выпуск 1./ К. Розеншщильд – М.: Музика,  1963.
  7. История зарубежной музики  Выпуск 2.1 Б.  Левик  – М.: Музика, 1970.
  8. История зарубежной музики  Выпуск 3./ В.  Конен – М.: Музыка, 1976.
  9. История зарубежной музики  Выпуск 4.1 М. Друскин – М.: Музыка, 1976.
  10. Ливанова Т.Н. История западноевропейской музыки до і 789 года. Т.1,2. –М.: Музика, 1982, І 983.
  11. Музична естетика Античного світу. –  К., 1974.
  12. Музична естетика Західноєвропейського Середньовіччя. –  К., 1976.
  13. Музыкальная энциклопедия   в 6-ти   томах   // ред. Ю. В. Келдыша, – М.: Сов. энциклопедия, 1973-1982.
  14. Современная энциклопедия. Музыка наших дней. – Москва, Аванта +, 2002. – 430 с.
  15. Советская   музыкальная  литература  вып.1,2 /ред.   М. Пекелиса,   М. Риттих, Е. Бокщанина. – М.: Музика, 1977, 1979.

(Мультимедійні енциклопедії)

  1. Большая детская электронная энциклопедия. –  М: Искусство.  Mediagroup, 2003.
  2. Большая художественная энциклопедия. –  М.: Маstеr Меdia, 2003.
  3. История искусств, –  М.: New media generation, 1997.
  4. Классическая музыка. — М.; Valpro interactive, 2000.
  5. Шедевры архитектуры. –  М.: New media generation, 1997.
  6. Шедеври музыки. –  М.: Кирилл и Мефодий, 1998.
  7. Шедевры русской живописи . – М.: Кирилл и Мефодий, 1998.
  8. Энциклопедия зарубежного искусства. –  М.: БРЭ, АО Коминфо, 1997.

Спеціалізація: «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ЕСТРАДИ»

(клавішні, народні, струнно-смичкові, духові і ударні інструменти)

Освітньо-кваліфікаційний рівень: «Бакалавр»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ:  6.020204  «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»

Кваліфікація: «Концертний виконавець-інструменталіст, викладач фахових дисциплін початкових спеціалізованих навчальних закладів мистецького спрямування».

Строк навчання – 4 роки .

ПРОГРАМА

фахових випробувань для абітурієнтів

До складання вступних випробувань допускаються:

  • на І курс денної форми навчання – особи, які мають документ про повну загальну середню освіту і сертифікати Українського центру зовнішнього  незалежного  оцінювання  з навчальних  дисциплін  «Українська мова і література» та «Історія України»;
  • на ІІ і ІІІ курси денної, заочної і екстернатної форм навчання – особи, які мають документ про неповну вищу освіту культурно-мистецького спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст».

Вступним випробуванням з фаху є творчий конкурс, який складається з двох турів:

Тур 1.  Виконання програми.

Тур 2.  Колоквіум-співбесіда.

 

УМОВИ ТВОРЧОГО КОНКУРСУ:

Тур 1.   Виконання  програми.

Абітурієнт повинен виконати три твори за власним вибором:

  • частину концерту, сонати або рухливу віртуозну п`єсу;
  • п’єсу кантиленного характеру;
  • п’єсу естрадну або джазову.

(всі п’єси виконуються у супроводі фортепіано)

Оцінюються:

  1. складність програми;
  2. володіння музичним інструментом (тембр, відчуття ритму);
  3. акторська майстерність, культура поведінки на сцені;
  4. складність програми;
  5. акторська майстерність;
  6. виразність та емоційність виконання творів;
  7. культура поведінки на сцені, сценічний костюм.

 

Тур 2.  Колоквіум-співбесіда (усно).

Абітурієнт повинен дати усну відповідь на поставлене питання (орієнтовний перелік питань додається) та показати практичні знання, вміння та навички з елементарної теорії музики і сольфеджіо (інтонування всіх видів мажорних  і мінорних гам, тризвуків та їх обернення, септакордів та їх обернення, інтервалів вгору і вниз від заданого звуку та в тональності; визначати на слух задані інтервали, акорди, сольфеджувати з нот, мати уявлення про різні засоби музичної виразності тощо).

Знання абітурієнтів оцінюються за дванадцятибальною шкалою відповідно до визначених критеріїв.

Колоквіум-співбесіда проводиться з метою з’ясування інтересів і здібностей абітурієнта, його обізнаності з культурою і мистецтвом України та світу, культурно-мистецькими епохами, а також стилями і напрямками сучасного естрадного мистецтва.

Перелік питань для співбесіди:

  1. Які зарубіжні та українські виконавці у галузі інструментального виконавства Вам відомі?
  2. Назвіть імена українських композиторів, твори яких набули популярності.
  3. Які види музично-театрального мистецтва Вам відомі?
  4. Охарактеризуйте сучасні напрямки інструментальної музики.
  5. Що таке джаз? Які з джазових музикантів Вам відомі?
  6. Яких українських диригентів ХХ – ХХІ століття ви знаєте?
  7. Які Міжнародні музичні конкурси та фестивалі у сфері інструментального виконавства проводяться в Україні та світі?
  8. Дайте власну характеристику жанрам камерно-інструментальної та симфонічної музики. Наведіть приклади.
  9. Які періодичні музичні видання чи Інтернет-сайти з проблематики музичного мистецтва Вам відомі?
  10. Назвіть основні жанри класичної музики. Ваша особиста оцінка стану сучасної українського виконавства.
  11. Назвіть основні етапи роботи над музичним твором.
  12. Що означає «мистецтво»? Роль мистецтва у Вашому житті.

Список  рекомендованої  літератури.

(Інструментальне мистецтво)

  1. Андреева Є.Ф. Ударные инструменты современного симфонического оркестра. – М., 1990.
  2. Бирмак А.В. О художественной технике пианиста: опыт психо-физиологического анализа и методы работы. – М.: Музыка, 1973.
  3. Білий Є.М. лексика джазу. Основи джазового виконавства на трубі. Методичні рекомендації для вищих навчальних закладів культури і мистецтв І-ІІ рівня акредитації. Вінниця: Нова книга, 2008.
  4. Губарев И.В. Духовой оркестр. – М., 1963.
  5. Гуменюк І.Г. Українські народні інструменти. – К., 1965.
  6. Давыдов Н. Теоретические основы формирования исполнительского мастерства баяниста (аккордеониста). – К., 2006.
  7. Калынына Н.П. Клавырная музика Баха в фортепианном классе. – Л.: Музыка, 1988.
  8. Малинковская А.В. Фортепианно-исполнительское интонирование. – М.: Музыка, 1990.
  9. Михайленко М. Методология исполнительского майстерства гітариста. Підручник. Рівне, 2009.
  10. Нейгауз Г.Г. Об искусстве фортепианной тгры. 3-е узд. – М.: Музыка, 1967.
  11. Олексюк О.М. Методика викладання гри на народних інструментах. – К.: КНУКіМ, 2004.
  12. Поляков О.И., Мамченко О.Н. Язык дирижерских движений: Методические рекомендации к проекту программы эксперементального курса «Семиотика дирижирования». – К., 1980.
  13. Хощеватська С.С.  Інструментознавство. Вінниця. Нова книга, 2008.
  14. Черкаський Л. Українські народні музичні інструменти. – К., 2004.
  15. Чулаки М. Инструменты симфонического оркестра. – М.: Музыка, 1983.

 

(Музичне мистецтво)

  1. Богданов В.О. Історія духового музичного мистецтва України. Харків: Основа, 2000.
  2. Вахромеев А. Элементарная теория музыки. – М., 1983.
  3. Гинзбург Л.  О работе над музыкальными произведениями. – М.,1981.
  4. Грубер Р. И. История музыкальной культуры. Т.1 – М-Л.Д941;Т.2 – М.,1959.
  5. История зарубежной музики  Выпуск 1./ К. Розеншщильд – М.: Музика,  1963.
  6. История зарубежной музики  Выпуск 2.1 Б. Левик  – М.: Музика, 1970.
  7. История зарубежной музики  Выпуск 3./ В. Конен – М.: Музыка, 1976.
  8. История зарубежной музики  Выпуск 4.1 М. Друскин – М.: Музика, 1976.
  9. Історія української музики / АН УРСР. Ін-т. мист-ва, фолькл. та етногр. ім. М. Т. Рильського; Редкол.: М.М.Гордійчук (голова) та ін. – К.: Наук. думка - Т. 1,2,3.: 1987,1989-1990.
  10. Ливанова Т. Н. История западноевропейской музыки до і 789 года. Т.1,2. – М.: Музика, 1982, 1983.
  11. Лісецький С. Українська музична література для 7 класу ДМШ. – К.: Музична Україна, 1993.
  12. Музична естетика Античного світу. –  К.,1974.
  13. Музична естетика Західноєвропейського Середньовіччя. –  К., 1976.
  14. Музыкальная энциклопедия   в 6-ти   томах   // ред. Ю. В. Келдыша, – М.: Сов. энциклопедия, 1973-1982.
  15. Никитина Л. История русской музыки: Популярные лекции. – М.: Academia, 2000.
  16. Современная энциклопедия. Музыка наших дней. – Москва, Аванта +, 2002. – 430 с.
  17. Якубяк Я. Аналіз музичних творів. – Тернопіль: Знання, 1999.

(Мультимедійні енциклопедії)

  1. Большая детская электронная энциклопедия. –  М: Искусство.  Mediagroup, 2003.
  2. Большая художественная энциклопедия. –  М.: Маstеr Меdia, 2003.
  3. История искусств, –  М.: New media generation, 1997.
  4. Классическая музыка. — М.; Valpro interactive, 2000.
  5. Шедеври музики. –  М.: Кирилл и Мефодий, 1998.

Освітньо-кваліфікаційний рівень: «Спеціаліст»

 

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ:  7.020204  «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»

Кваліфікація: «Концертний виконавець-інструменталіст, викладач фахових дисциплін вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації».

Строк навчання – 1 рік на основі базової вищої освіти.

 

ПРОГРАМА

фахових випробувань для абітурієнтів

До складання вступних випробувань на денну, заочну і екстернатну форми навчання допускаються особи, які мають документ про базову вищу освіту культурно-мистецького спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр».

 

Вступним випробуванням з фаху є творчий конкурс, який складається з двох турів:

 

Тур 1.   Виконання програми.

Тур 2.   Колоквіум-співбесіда.

 

Випускники освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» кафедри Естрадного виконавства Інституту мистецтв НАКККіМ складають другий тур творчого конкурсу (колоквіум-співбесіду).

 

УМОВИ ТВОРЧОГО КОНКУРСУ:

Тур 1.   Виконання  програми.

Абітурієнт повинен виконати три твори за власним вибором:

  • частину концерту, сонати або рухливу віртуозну п`єсу;
  • п’єсу кантиленного характеру;
  • п’єсу естрадну або джазову.

(всі п’єси виконуються у супроводі фортепіано)

Оцінюються:

  1. складність програми;
  2. володіння музичним інструментом (тембр, відчуття ритму);
  3. акторська майстерність, культура поведінки на сцені;
  4. складність програми;
  5. акторська майстерність;
  6. виразність та емоційність виконання творів;
  7. культура поведінки на сцені, сценічний костюм.

 

Тур 2.  Колоквіум-співбесіда  (усно).

Проводиться з метою з’ясування інтересів і схильностей вступника, його обізнаності з культурою і мистецтвом України та світу, культурно-мистецькими епохами, а також стилями та напрямками сучасного естрадного мистецтва.

Абітурієнт повинен дати усну відповідь на поставлене питання (орієнтовний перелік питань додається) та продемонструвати практичні знання, вміння та навички з теорії музики  (спів мажорних і мінорних ладів, їх видів, ладів народної музики, тризвуків та їх обернень, септакордів ( ІІст., Vст., VIIст.) та їх обернень, інтервалів, читання з листа вокальних вправ, знання основних засобів музичної виразності, слуховий аналіз).

Знання абітурієнтів оцінюються за дванадцятибальною шкалою відповідно до визначених критеріїв.

Перелік питань для співбесіди:

  1. Які зарубіжні та українські виконавці у галузі інструментального виконавства Вам відомі?
  2. Назвіть імена українських композиторів, твори яких набули популярності.
  3. Перерахуйте українських та зарубіжних композиторів.
  4. Які види музично-театрального мистецтва Вам відомі?
  5. Охарактеризуйте сучасні напрямки інструментальної музики.
  6. Що таке джаз? Які з джазових музикантів Вам відомі?
  7. Назвіть імена українських та зарубіжних музичних продюсерів.
  8. Яких українських диригентів ХХ – ХХІ століття ви знаєте?

 

  1. Які Міжнародні музичні конкурси та фестивалі у сфері інструментального виконавства проводяться в Україні та світі?
  2. Дайте власну характеристику жанрам камерно-інструментальної та симфонічної музики. Наведіть приклади.
  3. Які періодичні музичні видання чи Інтернет-сайти з проблематики музичного мистецтва Вам відомі?
  4. Назвіть основні жанри класичної музики. Ваша особиста оцінка стану сучасної українського виконавства.
  5. Назвіть основні етапи роботи над музичним твором.
  6. Що означає «мистецтво»? Роль мистецтва у Вашому житті.

 

Список  рекомендованої  літератури.

(Інструментальне мистецтво)

  1. Андреева Є.Ф. Ударные инструменты современного симфонического оркестра. – М., 1990.
  2. Апатський В.М. Шляхи подальшого збагачення духового виконавства. Часопис Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського № 1(1) 2008. – Київ, 2008.
  3. Багриновский М. Дирижерская техника рук. Практическое руководство к изучению основ мануальной техники дирижирования. – М., 1947.
  4. Бирмак А.В. О художественной технике пианиста: опыт психо-физиологического анализа и методы работы. – М.: Музыка, 1973.
  5. Білий Є.М. Лексика джазу. Основи джазового виконавства на трубі. Методичні рекомендації для вищих навчальних закладів культури і мистецтв І-ІІ рівня акредитації. Вінниця: Нова книга, 2008.
  6. Губарев И.В. Духовой оркестр. – М., 1963.
  7. Гуменюк І.Г. Українські народні інструменти. – К., 1965.
  8. Давыдов Н. Теоретические основы формирования исполнительского мастерства баяниста (аккордеониста). – К., 2006.
  9. Калинина Н.П. Клавирная музика Баха в фортепианном классе. – Л.: Музыка, 1988.
  10. Малинковская А.В. Фортепианно-исполнительское интонирование. – М.: Музыка, 1990.
  11. Михайленко М. Методология исполнительского майстерства гитариста. Підручник. Рівне, 2009.
  12. Нейгауз Г.Г. Об искусстве фортепианной игры. 3-е узд. – М.: Музыка, 1967.
  13. Исполнении фортепианной музики Баха, Бетховена, Дебюсси, Рахманинова, Прокофьева, Шостаковича. (Под ред. Л.А.Баренбойма, К.И.Южак). – М.: Музыка, 1965.
  14. Олексюк О.М. Методика викладання гри на народних інструментах. – К.: КНУКіМ, 2004.
  15. Поляков О.И., Мамченко О.Н. Язык дирижерских движений: Методические рекомендации к проекту программы эксперементального курса «Семиотика дирижирования». – К., 1980.
  16. Хощеватська С.С.  Інструментознавство. Вінниця. Нова книга, 2008.
  17. Черкаський Л. Українські народні музичні інструменти. – К., 2004.
  18. Чулаки М. Инструменты симфонического оркестра. – М.: Музыка, 1983.

 

(Музичне мистецтво)

  1. Архімович Л., Каришева Т. та ін. Нариси з історії української музики. – К., 1990.
  2. Богданов В.О. Історія духового музичного мистецтва України. Харків: Основа, 2000.
  3. Вахромеев А. Элементарная теория музыки. – М., 1983.
  4. Гинзбург Л.  О работе над музыкальными произведениями. – М.,1981.
  5. Грубер Р. И. История музыкальной культуры. Т.1 – М-Л.Д941; Т.2 – М.,1959.
  6. История зарубежной музики  Выпуск 1./ К. Розеншщильд – М.: Музика,  1963.
  7. История зарубежной музики  Выпуск 2.1 Б. Левик  – М.: Музика, 1970.
  8. История зарубежной музики  Выпуск 3./ В. Конен – М.: Музыка, 1976.
  9. История зарубежной музики  Выпуск 4.1 М. Друскин – М.: Музика, 1976.
  10. Історія української музики / АН УРСР. Ін-т. мист-ва, фолькл. та етногр. ім. М. Т. Рильського; Редкол.: М.М.Гордійчук (голова) та ін. – К.: Наук. думка - Т. 1,2,3.: 1987,1989-1990.
  11. Ливанова Т. Н. История западноевропейской музыки до і 789 года. Т.1,2. – М.: Музика, 1982, 1983.
  12. Медушевский В.В. Интонационная форма музыки. – М.: Музыка, 1993.
  13. Музична естетика Античного світу. –  К.,1974.
  14. Музична естетика Західноєвропейського Середньовіччя. –  К., 1976.
  15. Музыкальная энциклопедия   в 6-ти   томах   // ред. Ю. В. Келдыша, – М.: Сов. энциклопедия, 1973-1982.
  16. Никитина Л. История русской музыки: Популярные лекции. – М.: Academia, 2000.
  17. Ройтерштейн М.И. Основы музыкального анализа. – М.: Владос, 2001.
  18. Современная энциклопедия. Музыка наших дней. – Москва, Аванта +, 2002. – 430 с.
  19. Якубяк Я. Аналіз музичних творів. – Тернопіль: Знання, 1999.

(Мультимедійні енциклопедії)

  1. Большая детская электронная энциклопедия. –  М: Искусство.  Mediagroup, 2003.
  2. Большая художественная энциклопедия. –  М.: Маstеr Меdia, 2003.
  3. История искусств, –  М.: New media generation, 1997.
  4. Классическая музыка. — М.; Valpro interactive, 2000.
  5. Шедеври музики. –  М.: Кирилл и Мефодий, 1998.

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень: «Магістр»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ:  8.020205  «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»

Кваліфікація: «Концертний виконавець-інструменталіст, викладач фахових дисциплін навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації».

Строк навчання – 1,5 року на основі повної вищої освіти.

 

ПРОГРАМА

фахових випробувань для абітурієнтів

До складання вступних випробувань на денну і заочну форми навчання допускаються особи, які мають документ про базову вищу освіту культурно-мистецького спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» (термін навчання – 1.5 року), а також особи, які мають документ про повну вищу освіту культурно-мистецького спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст»  (термін навчання – 1 рік).

Вступним випробуванням з фаху є творчий конкурс, який складається з двох  турів:

 

Тур 1.  Виконання програми.

Тур 2.  Колоквіум-співбесіда.

 

Випускники освітньо-кваліфікаційних рівнів «Бакалавр» і «Спеціаліст» кафедри «Естрадного виконавства» Інституту мистецтв НАКККіМ складають другий тур творчого конкурсу (колоквіум-співбесіду).

 

УМОВИ ТВОРЧОГО КОНКУРСУ:

Тур 1.   Виконання  програми.

Абітурієнт повинен виконати три твори за власним вибором:

  • частину концерту, сонати або рухливу віртуозну п`єсу;
  • п’єсу кантиленного характеру;
  • п’єсу естрадну або джазову.

(всі п’єси виконуються у супроводі фортепіано)

Оцінюються:

  1. складність програми;
  2. володіння музичним інструментом (тембр, відчуття ритму);
  3. акторська майстерність, культура поведінки на сцені;
  4. складність програми;
  5. акторська майстерність;
  6. виразність та емоційність виконання творів;
  7. культура поведінки на сцені, сценічний костюм.

Тур 2. Колоквіум-співбесіда (усно).

Проводиться з метою з’ясування інтересів та схильностей вступника, його обізнаності з культурою і мистецтвом України та світу, культурно-мистецькими епохами, стилями та напрямками сучасного вокального мистецтва.

Абітурієнт повинен дати усну відповідь на поставлене питання (орієнтовний перелік питань додається) та продемонструвати практичні знання, вміння та навички з теорії музики  (інтонувати всі види мажорної і мінорної гами, лади народної музики, всі види тризвуків, септакордів, інтервали вгору і вниз від заданого звуку та в тональності, визначати на слух задані інтервали і акорди, читати з листа вокальні вправи, мати уявлення про різні засоби музичної виразності тощо).

 

Знання абітурієнтів оцінюються за дванадцятибальною шкалою відповідно до визначених критеріїв.

Перелік питань для співбесіди:

  1. Які зарубіжні та українські виконавці у галузі інструментального виконавства Вам відомі?
  2. Назвіть імена українських композиторів, твори яких набули популярності.
  3. Перерахуйте українських та зарубіжних композиторів.
  4. Які види музично-театрального мистецтва Вам відомі?
  5. Охарактеризуйте сучасні напрямки інструментальної музики.
  6. Що таке джаз? Які з джазових музикантів Вам відомі?
  7. Назвіть імена українських та зарубіжних авторів досліджень з проблем інструментального виконавства.
  8. Яких українських диригентів ХХ – ХХІ століття ви знаєте?
  9. Яка роль аналізу нотного тексту і фактури у художньому розкритті образу?
  10. Які Міжнародні музичні конкурси та фестивалі у сфері інструментального виконавства проводяться в Україні та світі?
  11. Дайте власну характеристику жанрам камерно-інструментальної та симфонічної музики. Наведіть приклади.
  12. Які періодичні музичні видання чи Інтернет-сайти з проблематики музичного мистецтва Вам відомі?
  13. Назвіть основні жанри класичної музики. Ваша особиста оцінка стану сучасної українського виконавства.
  14. Назвіть основні етапи роботи над музичним твором.
  15. Що означає «мистецтво»? Роль мистецтва у Вашому житті.

 

Список  рекомендованої  літератури.

(Інструментальне мистецтво)

  1. Алексеев А.Д. Методика обучения игре на фортепиано. – М.: Музыка, 1971.
  2. Андреева Є.Ф. Ударные инструменты современного симфонического оркестра. – М., 1990.
  3. Апатський В.М. Шляхи подальшого збагачення духового виконавства. Часопис Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського № 1(1) 2008. – Київ, 2008.
  4. Багриновский М. Дирижерская техника рук. Практическое руководство к изучению основ мануальной техники дирижирования. – М., 1947.
  5. Бирмак А.В. О художественной технике пианиста: опыт психо-физиологического анализа и методы работы. – М.: Музыка, 1973.
  6. Білий Є.М. Лексика джазу. Основи джазового виконавства на трубі. Методичні рекомендації для вищих навчальних закладів культури і мистецтв І-ІІ рівня акредитації. Вінниця: Нова книга, 2008.
  7. Григор’єв Г. Робота диригента з духовим оркестром. Посібник методичних рекомендацій. – К., 2004.
  8. Губарев И.В. Духовой оркестр. – М., 1963.
  9. Гуменюк І.Г. Українські народні інструменти. – К., 1965.
  10. Давыдов Н. Теоретические основы формирования исполнительского мастерства баяниста (аккордеониста). – К., 2006.
  11. Калинина Н.П. Клавирная музика Баха в фортепианном классе. – Л.: Музыка, 1988.
  12. Малинковская А.В. Фортепианно-исполнительское интонирование. – М.: Музыка, 1990.
  13. Матвійчук Л. Методичні основи ансамблевого виконавства. Посібник для вищих музичних навчальних закладів І-ІVрівнів акредитації. – К., 2008.
  14. Михайленко М. Методология исполнительского майстерства гитариста. Підручник. Рівне, 2009.
  15. Нейгауз Г.Г. Об искусстве фортепианной игры. 3-е узд. – М.: Музыка, 1967.
  16. Исполнении фортепианной музики Баха, Бетховена, Дебюсси, Рахманинова, Прокофьева, Шостаковича. (Под ред. Л.А.Баренбойма, К.И.Южак). – М.: Музыка, 1965.
  17. Олексюк О.М. Методика викладання гри на народних інструментах. – К.: КНУКіМ, 2004.
  18. Ольхов К.А. Теоритческие основы дирижерской техники. – Л., 1984.
  19. Поляков О.И., Мамченко О.Н. Язык дирижерских движений: Методические рекомендации к проекту программы эксперементального курса «Семиотика дирижирования». – К., 1980.
  20. Хощеватська С.С.  Інструментознавство. Вінниця. Нова книга, 2008.
  21. Черкаський Л. Українські народні музичні інструменти. – К., 2004.
  22. Чулаки М. Инструменты симфонического оркестра. – М.: Музыка, 1983.

(Музичне мистецтво)

  1. Архімович Л., Каришева Т. та ін. Нариси з історії української музики. – К., 1990.
  2. Богданов В.О. Історія духового музичного мистецтва України. Харків: Основа, 2000.
  3. Гинзбург Л.  О работе над музыкальными произведениями. – М.,1981.
  4. Грубер Р.И. История музыкальной культуры. Т.1–М-Л.Д941;Т.2 – М.,1959.
  5. Давидов М.А. Історія виконавства на народних інструментах (українська академічна школа). – К., 2005.
  6. История зарубежной музики  Выпуск 1./ К. Розеншщильд – М.: Музика,  1963.
  7. История зарубежной музики  Выпуск 2.1 Б. Левик  – М.: Музика, 1970.
  8. История зарубежной музики  Выпуск 3./ В. Конен – М.: Музыка, 1976.
  9. История зарубежной музики  Выпуск 4.1 М. Друскин – М.: Музика, 1976.
  10. Історія української музики / АН УРСР. Ін-т. мист-ва, фолькл. та етногр. ім. М. Т. Рильського; Редкол.: М.М.Гордійчук (голова) та ін. – К.: Наук. думка - Т. 1,2,3.: 1987,1989-1990.
  11. Майбурава К. Російська музична література. – К.: Музична Україна, 1971.
  12. Медушевский В.В. Интонационная форма музыки. – М.: Музыка, 1993.
  13. Музична естетика Античного світу. –  К.,1974.
  14. Музична естетика Західноєвропейського Середньовіччя. –  К., 1976.
  15. Муха А. Композитори України та української діаспори. Довідник. –К.: Музична Україна, 2004.
  16. Никитина Л. История русской музыки: Популярные лекции. – М.: Academia, 2000.
  17. Рапацкая Л. Русская музыка от Древней Руси до «серебряного века». – М.: Владос, 2001.
  18. Ройтерштейн М.И. Основы музыкального анализа. – М.: Владос, 2001.
  19. Современная энциклопедия. Музыка наших дней. – Москва, Аванта +, 2002. – 430 с.
  20. Холопова В.Н. Фактура. Очерк. – М.: Музыка, 1979.
  21. Шульпяков О.Ф. Музыкально-исполнительская техника оюраз. – Л.: Музыка, 1986.
  22. Якубяк Я. Аналіз музичних творів. – Тернопіль: Знання, 1999.

 

(Мультимедійні енциклопедії)

  1. Большая детская электронная энциклопедия. –  М: Искусство.  Mediagroup, 2003.
  2. Большая художественная энциклопедия. –  М.: Маstеr Меdia, 2003.
  3. История искусств, –  М.: New media generation, 1997.
  4. Классическая музыка. — М.; Valpro interactive, 2000.
  5. Шедеври музики. –  М.: Кирилл и Мефодий, 1998.
 
.
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Copyright 2009 © All rights reserved,
Created by Loyko Roman
  • Головна
  • Новини
  • Галерея
  • Про академію
  • Контакти